У вас теж є відчуття, що дата 7 грудня може бути неостаточною датою парламентських виборів? Почекайте рік і ви побачите, що таке справжні політичні ігри з календарем. Беруся стверджувати, що сьогодні ніхто в Україні не може твердо сказати, коли ми підемо обирати нового президента.
Умови задачі. "Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України" (Конституція України). Інавгурація президента Ющенка відбулася 23 січня 2005 року.
Запитання. Коли пройдуть наступні вибори президента України?
Завдання з підручника для молодших класів? Можливо, якби не йшлося про українську політику і українські закони. Тому червоний маркер і календарик на 2010 рік поки що можете відкласти. Прошу приготуватися до дат і цифр.
Отже, повноваження президента Ющенка почалися в день інавгурації, і, відповідно, п'ятий рік його повноважень закінчиться 22 січня 2010. Що це означає для дати виборів?
| [an error occurred while processing this directive] |
Якщо п'ятим роком його повноважень вважати 23 січня 2009 – 22 січня 2010-го (останній фактичний рік), то отримаємо два можливих трактування "останнього місяця".
Варіант 1. Останній фактичний місяць президентського терміну (23.12.2009 – 22.01.2010) робить датою виборів 17 січня 2010.
Варіант 2. Останній календарний місяць президентства Ющенка (січень 2010) має іншу останню неділю – 31 січня 2010.
Думаєте, вибори гарантовано стануть фінальним акордом щедрівок-2010? Не поспішайте з висновками. Адже Конституцію можна читати й інакше: п'ятий календарний рік повноважень президента.
Варіант 3. Якщо першим календарним роком президентства Ющенка був 2005-й, то п'ятим календарним роком буде, очевидно, 2009-й. І тоді останньою неділею останнього місяця (грудень) цього останнього року президентства буде 27 грудня 2009.
Я не виключаю, що ближче до виборів знайдуться математики, які спробують розвернути календар і в інший бік. Можна, наприклад, поборотися за дату 26 грудня 2010-го - останній місяць 2010 року, у якому закінчується президентський термін. Але це, швидше, з розряду політико-правової фантастики.
Висновки.
Маємо щонайменше 3 можливі дати президентських виборів, які твердо спираються на Конституцію та здоровий глузд.
Вибір будь-якої з цих дат може бути приводом для політичного конфлікту, більше того – підставою для судового оскарження майбутніх президентських виборів.
Конституція на роки вперед залишає простір для маніпуляцій з датою виборів. Принаймні, доки свого слова не скаже Конституційний Суд.
Ще нюанс. Оскільки початком повноважень президента є день інавгурації, то кожні наступні вибори проходитимуть не через п'ять років – вони запізнюватимуться на місяць-два. Тобто наші президентські вибори кочуватимуть календарем круглий рік.
Стаття 103 Конституції у нинішній редакції була одним з ключових елементів торгів за політреформу у 2004. Я впевнений, що наші великі політичні переговорники перечитували її сотні разів. Що заважало тоді виписати Конституцію так, щоб ні у кого не чесалися руки читати її по-своєму?
Чому не можна було "прив'язати" вибори до чіткої і логічної дати, як це є у США, в Росії і як це, з рештою, було в нашій Конституції зразка 1996 року?
Хто тепер повинен розхльобувати все це – Центрвиборчком? Конституційний Суд?
Сподіватися на те, що Віктор Андрійович та Віктор Іванович виберуть справедливу і логічну дату? Чи віддати все на відкуп парламенту, який повинен буде запустити механізм виборів?
Ви скажете, не на часі? Коли країну розривають фінансова криза та імітація початку парламентських виборів, не до цього? Але коли буде "до цього"? У грудні? Після Нового року? Навесні, коли може запрацювати нова Рада?
Чи, може, традиційно в останній момент – уже під час президентської кампанії, коли за кожну кому в законах рубатимуться армії юристів та політтехнологів?
Серед нас можуть бути як ті, хто хоче позбутися президента Ющенка якнайшвидше, так і ті, хто хотів би, щоб він керував країною пожиттєво. Але, думаю, у спільних інтересах - ясність. Щоб Україна політична могла планувати своє життя, хоча б так, як Україна нормальна планує свої кутю і ялинку.
 |
Андрій Шевченко, народний депутат України, журналіст
